.
Я перепрошую
Я перепрошую, преподобні
теологи, за тон,
що не личить фіолетовим кольорам вашої тоги.
Я мечусь і перевертаюсь на ложі мого стилю,
шукаючи, де буде мені зручно, ані надто
побожний, ані занадто світський.
Мусить бути серединне місце
між абстракцією
і тим, щоб здитиніти, щоб можна було розмовляти
поважно про речі, справді серйозні.
Католицькі догми є ніби
на пару сантиметрів
зависокі, ми спинаємося навшпиньки, і тоді через
мить здається нам, що ми бачимо.
Але таємниця Трійці,
таємниця Гріха
Первородного і таємниця Відкуплення
окуті крицею супроти розуму.
Який марно намагається
дізнатися про історію
Бога до створення світу і про те, коли
в Його Царстві стався розкол на добро і зло.
І що з цього можуть
зрозуміти вбрані у біле дівчатка,
стаючи до першого причастя?
Хоча і для сивих
теологів то забагато,
тож вони закривають книгу, посилаючись на
недостатність людської мови.
Однак, те не є достатнім
приводом для
щебетання про Ісуса – солодке дитятко на
сінці.
.
<...........................>
.